Я давно хотів розібратися з процесорними підсилювачами Axton. За таблицею характеристик усе начебто зрозуміло: канали, потужність, Bluetooth. Але коли починаєш підбирати обладнання для конкретного автомобіля, з’являються запитання. Чому в одного пристрою шість процесорних каналів, а в іншого десять? Навіщо з’єднувати два підсилювачі оптикою? І чи можна одним корпусом закрити акустику та сабвуфер?
Я обговорив це з Андрієм Крамаром. Після розмови вирішив зібрати основні думки в одну статтю: не просто переписати характеристики, а пояснити, де можливості цих моделей справді можуть стати в пригоді.
Чому я б не починав вибір із кількості ватів
На початку бесіди ми досить докладно говорили про те, як усередині пристрою проходить сигнал. У компактному корпусі потрібно розмістити процесор, підсилення, живлення та необхідні допоміжні кола. Місця небагато, а вимоги до якості звуку нікуди не зникають.
«Хорошому ЦАПу потрібні місце, якісні деталі аналогової частини й окремі джерела живлення. В автомобільному процесорному підсилювачі все це складно реалізувати».
Для мене тут важлива сама думка: назва мікросхеми або велика цифра потужності ще не розповідають, як побудовано пристрій загалом. Потрібно дивитися і на обробку сигналу, і на живлення, і на те, яку систему ми збираємося підключати.
A594 DSP: чотири канали підсилення та можливість рухатися далі
У Axton A594 DSP шість каналів процесорної обробки та чотири канали підсилення. На перший погляд, звичайна компактна схема. Але цікавіше те, що з нею можна зробити.
Наприклад, чотири вбудовані підсилювальні канали можна використати для твітерів і середньочастотників. А якщо на мідбаси чи підсидільні динаміки потрібна інша потужність – підключити додаткове підсилення. При цьому не доводиться вибирати один великий підсилювач із розрахунком одразу на все.
Окремо я б звернув увагу на оптичний вхід і вихід. Сигнал можна передати на другий сумісний процесорний підсилювач і розширити систему. Але оптика тут передає аудіо, а не об’єднує пристрої в один процесор зі спільною програмою. У другого підсилювача залишаються власні налаштування.
A544 DSP: я б дивився на нього передусім як на процесор
З Axton A544 DSP Андрій запропонував трохи змінити погляд на пристрій. Це десятиканальний процесор із чотирма вбудованими каналами підсилення. І саме з процесорної частини тут варто починати.
Чотири канали можна використати для твітерів і середньочастотників, центрального каналу або задньої підзвучки – залежно від акустики та завдання. Решта шість процесорних каналів виводяться через RCA на зовнішні підсилювачі.
Логіка мені здається зрозумілою: різним динамікам не обов’язково потрібне однакове підсилення. Навіщо підбирати всю систему під один загальний запас потужності, якщо можна розподілити роботу між пристроями?
За оцінкою Андрія, сильна сторона A544 DSP – поєднання можливостей, якості звучання та вартості. У розмові він навів приклад поєднання із шестиканальним Axton A601. A544 займається обробкою та частиною підсилення, а A601 отримує решту каналів через лінійні виходи RCA. Окремої цифрової шини між ними в цій схемі немає.
A894 DSP: коли хочеться обійтися одним корпусом
A894 DSP цікавий уже іншим. Тут вісім каналів підсилення й окремий процесорний лінійний вихід, який можна використати для підключення сабвуферного підсилювача. Але можна розподілити вбудовані канали інакше.
Наприклад, залишити шість каналів на акустику, а два використати для чотириомного сабвуфера в передбаченому мостовому режимі. Або вибрати конфігурацію BTL 4.1: чотири канали працюють на акустику, а група CH5–CH8 – на один сабвуфер. Для цього режиму виробник заявляє до 400 Вт RMS на навантаженні 2 Ом.
Тут важливо не втратити сенс: ідеться про конкретну схему виробника та відповідне підключення. Це не пропозиція довільно з’єднувати канали між собою.
«Це може стати в пригоді, якщо в машині мало місця й хочеться обійтися одним корпусом».
Саме так я б і розглядав цю можливість. Вона потрібна не кожній системі, але іноді дозволяє розв’язати завдання без установлення кількох підсилювачів.
Навіщо з’єднувати два процесорні підсилювачі
Коли Андрій згадав поєднання Axton і Musway M4 Plus, я перепитав: навіщо нам два пристрої з процесорами? Виходить, один DSP зайвий?
Ні, в описаній ним схемі використовуються обидва. Наприклад, у BMW на Axton налаштовуються твітери та середньочастотники, а на другий пристрій передається сигнал для підсидільних динаміків і сабвуфера. На кожному процесорі налаштовується власна частина системи.
Для налаштування потрібні дві програми. При цьому маршрутизація, рівні та регулювання гучності мають бути узгоджені. Самої наявності оптичних роз’ємів для такого встановлення недостатньо: сумісність перевіряється за конкретними моделями та схемою підключення.
Схожий підхід можна використати і з двома сумісними пристроями Axton. Для мене це цікава можливість не починати підбір обладнання з нуля, якщо з часом захочеться додати канали чи змінити склад системи.
Не завжди все обладнання зручно ставити в одному місці
У бесіді ми торкнулися і штатних систем, де частина каналів обслуговується головним пристроєм, а інша – підсилювачем у задній частині автомобіля. Андрій навів приклад деяких конфігурацій Audi Q7 із Bang & Olufsen.
У такій ситуації можна розглядати розподілене встановлення: один пристрій ближче до передньої панелі, другий позаду. Сигнал між ними передається оптикою, а узгодження виконується під час налаштування. Це можливий підхід, а не готова схема для будь-якої Q7: спочатку потрібно розібратися з конкретною штатною системою.
Кабелі та налаштування з телефона: деталі, які спрощують життя
Мені сподобалося, що Андрій окремо відзначив модельні кабелі підключення. Часто людина вибирає підсилювач, а потім починає з’ясовувати, як узагалі підключити його до свого автомобіля. Тут розумніше розв’язати обидва питання одразу.
Відповідний комплект кабелів може помітно спростити встановлення. Але підбирати його потрібно не лише за маркою автомобіля: важливі модель, комплектація штатної аудіосистеми й сам підсилювач.
Другий зручний момент – налаштування через Bluetooth із телефона. Не обов’язково щоразу підключати комп’ютер. Є можливість зберігати налаштування та використовувати відповідні пресети. При цьому готовий файл я б сприймав як відправну точку: інші динаміки або їхнє підключення вже можуть вимагати коригування.
Як би я вибирав між цими моделями
Якщо потрібна компактна основа з чотирма каналами підсилення та можливістю розширення, я б придивився до A594 DSP. Якщо важливіші десять каналів обробки та можливість підібрати зовнішнє підсилення для різних динаміків – до A544 DSP. А якщо хочеться більше підсилювальних каналів в одному корпусі та різних варіантів їхнього розподілу, варто розібратися з можливостями A894 DSP.
Після розмови з Андрієм моя основна думка така: спочатку потрібно зрозуміти, яку систему ми хочемо зібрати. Які динаміки стоятимуть, скільки каналів потрібно налаштовувати окремо, де розміститься обладнання. Тоді й характеристики починають працювати на зрозуміле завдання, а не залишаються просто цифрами в таблиці.

Підсилювач Axton A544DSP
Підсилювач Axton A594DSP